Kcynia: W Klasztorze odbył się „Wieczór uwielbienia” z zespołem Amen+ У Монастирі відбувся «Вечір Богослужіння» з гуртом «Амінь+»

W sobotni wieczór w Sanktuarium Krzyża Świętego w Kcyni odbył się wieczór uwielbienia POSŁANI. Do Klasztoru przyjechał były wikariusz z fary ks. Piotr Wachowski, który wraz z zespołem AMEN+ prowadził spotkanie dla przygotowującej się do bierzmowania młodzieży. Do świątyni przybyło także wiele mieszkańców naszej gminy oraz przebywający w naszym regionie obywatele Ukrainy.

Dziś kilka słów o tym, do czego POSŁAŁ Pan Bóg amenplus. Kiedy zastanawialiśmy się jak nazwać, o czym mówić podczas naszych tegorocznych uwielbień od razu dobrze nam zabrzmiało hasło POSŁANI. „Posłani w POKOJU Chrystusa” to tegoroczna nazwa roku duszpasterskiego ogłoszona przez Papież Franciszka już wczesną jesienią. Nie wiedzieliśmy wtedy, że za kilka miesięcy będzie ono tak żywe, tak potrzebne, tak niezwykle aktualne… Teraz traktujemy ten „przypadek” jako misję. Bo przecież dzisiaj potrzeba wielu osób, które czują się POSŁANE do duchowej walki o wolność, pokój serc…o świat. – wspomniał ks. Piotr Wachowski.

У суботу ввечері в Хресто-Хрестовому храмі в Кцині відбувся вечір прославлення
ПОСЛАНИХ. Колишній вікарій від парафії о. Пьотр Вачовський, який разом з командою
AMEN+ провів зустріч для молоді, яка готується до конфірмації. До храму прийшло
також багато жителів нашої ґміни та громадян України, які перебувають у нашому краї.

Сьогодні кілька слів про те, для чого Бог послав аменплюс. Коли ми думали, як назвати, про що говорити під час нашого цьогорічного богослужіння, для нас одразу добре прозвучало гасло ВІДПРАВЛЕНО. «Посланий у МИрі Христа» – так називається цьогорічний пастирський рік, оголошений Папою Франциском на початку осені. Ми тоді ще не знали, що через кілька місяців це буде так живо, так потрібно, так надзвичайно актуально… Зараз ми ставимося до цієї «аварії» як до місії. Адже сьогодні нам потрібно багато людей, які відчувають себе ПОСЛАНЕНИМИ на духовну боротьбу за свободу, душевний спокій… за світ. – згадував о. Петро Ваховський.

tekst i fot.Robert Koniec